विप्रस्थितेषु देवेषु विश्वामित्रो महामुनिः । ऊर्ध्वबाहुर् निरालम्बो वायुभक्षस् तपश् चरन् ॥
धर्मे पञ्चतपा भूत्वा वर्षास्व् आकाशसंश्रयः । शिशिरे सलिलस्थायी रात्र्यहानि तपोधनः ॥
एवं वर्षसहस्रं हि तपो घोरम् उपागमत् । तस्मिन् संतप्यमाने तु विश्वामित्रे महामुनौ ॥
संभ्रमः सुमहान् आसीत् सुराणां वासवस्य च । रम्भाम् अप्सरसं शक्रः सह सर्वैर् मरुद्गणैः ॥
उवाचात्महितं वाक्यम् अहितं कौशिकस्य च ॥
viprasthiteṣu deveṣu viśvāmitro mahāmuniḥ | ūrdhvabāhur nirālambo vāyubhakṣas tapaś caran ||
dharme pañcatapā bhūtvā varṣāsv ākāśasaṃśrayaḥ | śiśire salilasthāyī rātryahāni tapodhanaḥ ||
evaṃ varṣasahasraṃ hi tapo ghoram upāgamat | tasmin saṃtapyamāne tu viśvāmitre mahāmunau ||
saṃbhramaḥ sumahān āsīt surāṇāṃ vāsavasya ca | rambhām apsarasaṃ śakraḥ saha sarvair marudgaṇaiḥ ||
uvācātmahitaṃ vākyam ahitaṃ kauśikasya ca ||
Когда боги удалились, великий муни Вишвамитра стал совершать аскезу с поднятыми руками, без опоры, питаясь одним воздухом. Богатый тапасом, летом он стоял среди пяти огней, в сезон дождей пребывал под открытым небом, а зимой стоял в воде дни и ночи. Так он совершал грозный тапас тысячу лет. Когда великий муни Вишвамитра так истязал себя аскезой, среди богов и у Васавы возникло великое смятение. Тогда Шакра вместе со всеми сонмами Марутов обратился к апсаре Рамбхе со словами, полезными для него самого и вредными для Каушики.
8beb35ac32cc · publicado 22 jun 2026, 0:00:00 UTC
Disponible enRUPasa de verso en verso con
Новый этап аскезы становится ещё суровее: Вишвамитра направляет всю волю на победу над чувствами. Но чем сильнее его тапас, тем настойчивее сопротивление небесного порядка, и Индра вновь ищет способ отвлечь его.