यदि वा द्विपदां श्रेष्ठ द्रोणं मानयतो गुरुम् ॥
अश्वत्थाम्नि कृपा ते ऽस्ति कृपे चाचार्यगौरवात् ॥
अत्यन्तोपचितान् वा त्वं मानयन् भ्रातृबान्धवान् ॥
कृतवर्माणम् आसाद्य न नेष्यसि यमक्षयम् ॥
भ्रातरं मातुर् आसाद्य शल्यं मद्रजनाधिपम् ॥
यदि त्वम् अरविन्दाक्ष दयावान् न जिघांससि ॥
इमं पापमतिं क्षुद्रम् अत्यन्तं पाण्डवान् प्रति ॥
कर्णम् अद्य नरश्रेष्ठ जह्य् आशु निशितैः शरैः ॥
एतत् ते सुकृतं कर्म नात्र किं चिन् न युज्यते ॥
वयम् अप्य् अत्र जानीमो नात्र दोषो ऽस्ति कश् चन ॥
दहने यत् सपुत्राया निशि मातुस् तवानघ ॥
द्यूतार्थे यच् च युष्मासु प्रावर्तत सुयोधनः ॥
तत्र सर्वत्र दुष्टात्मा कर्णो मूलम् इहार्जुन ॥
कर्णाद् धि मन्यते त्राणं नित्यम् एव सुयोधनः ॥
ततो माम् अपि संरब्धो निग्रहीतुं प्रचक्रमे ॥
स्थिरा बुद्धिर् नरेन्द्रस्य धार्तराष्ट्रस्य मानद ॥
कर्णः पार्थान् रणे सर्वान् विजेष्यति न संशयः ॥
कर्णम् आश्रित्य कौन्तेय धार्तराष्ट्रेण विग्रहः ॥
रोचितो भवता सार्धं जानतापि बलं तव ॥
कर्णो हि भाषते नित्यम् अहं पार्थान् समागतान् ॥
वासुदेवं सराजानं विजेष्यामि महारणे ॥
प्रोत्साहयन् दुरात्मानं धार्तराष्ट्रं सुदुर्मतिः ॥
समितौ गर्जते कर्णस् तम् अद्य जहि भारत ॥
यच् च युष्मासु पापं वै धार्तराष्ट्रः प्रयुक्तवान् ॥
तत्र सर्वत्र दुष्टात्मा कर्णः पापमतिर् मुखम् ॥
yadi vā dvipadāṃ śreṣṭha droṇaṃ mānayato gurum ||
aśvatthāmni kṛpā te 'sti kṛpe cācāryagauravāt ||
atyantopacitān vā tvaṃ mānayan bhrātṛbāndhavān ||
kṛtavarmāṇam āsādya na neṣyasi yamakṣayam ||
bhrātaraṃ mātur āsādya śalyaṃ madrajanādhipam ||
yadi tvam aravindākṣa dayāvān na jighāṃsasi ||
imaṃ pāpamatiṃ kṣudram atyantaṃ pāṇḍavān prati ||
karṇam adya naraśreṣṭha jahy āśu niśitaiḥ śaraiḥ ||
etat te sukṛtaṃ karma nātra kiṃ cin na yujyate ||
vayam apy atra jānīmo nātra doṣo 'sti kaś cana ||
dahane yat saputrāyā niśi mātus tavānagha ||
dyūtārthe yac ca yuṣmāsu prāvartata suyodhanaḥ ||
tatra sarvatra duṣṭātmā karṇo mūlam ihārjuna ||
karṇād dhi manyate trāṇaṃ nityam eva suyodhanaḥ ||
tato mām api saṃrabdho nigrahītuṃ pracakrame ||
sthirā buddhir narendrasya dhārtarāṣṭrasya mānada ||
karṇaḥ pārthān raṇe sarvān vijeṣyati na saṃśayaḥ ||
karṇam āśritya kaunteya dhārtarāṣṭreṇa vigrahaḥ ||
rocito bhavatā sārdhaṃ jānatāpi balaṃ tava ||
karṇo hi bhāṣate nityam ahaṃ pārthān samāgatān ||
vāsudevaṃ sarājānaṃ vijeṣyāmi mahāraṇe ||
protsāhayan durātmānaṃ dhārtarāṣṭraṃ sudurmatiḥ ||
samitau garjate karṇas tam adya jahi bhārata ||
yac ca yuṣmāsu pāpaṃ vai dhārtarāṣṭraḥ prayuktavān ||
tatra sarvatra duṣṭātmā karṇaḥ pāpamatir mukham ||
«Если же, лучший из людей, ты, чтя Дрону как учителя, испытываешь жалость к Ашваттхаману и из уважения к наставнику — к Крипе; если, почитая близких, родичей и друзей, ты, встретив Критавармана, не отправишь его в обитель Ямы; если, встретив брата матери, Шалью, владыку мадров, ты по состраданию не захочешь убить его, лотосоокий, — то сегодня, лучший из людей, быстро срази острыми стрелами Карну, этого низкого злодея, крайнего врага Пандавов. Это будет твоим добрым делом; здесь нет ничего неподобающего, и мы тоже знаем, что здесь нет никакой вины. В поджоге, когда ночью хотели сжечь твою мать вместе с сыновьями, безгрешный, и в игре, где Суёдхана действовал против вас, — во всём этом, Арджуна, злодушный Карна был корнем. Дурьодхана всегда видит защиту в Карне; потому, разъярённый, он пытался подавить даже меня. У Дурьодханы, сына Дхритараштры, твёрдая мысль: “Карна победит в бою всех Партхов, без сомнения”. Опираясь на Карну, Каунтея, Дурьодхана выбрал войну с вами, хотя знал твою силу. Ведь Карна всегда говорит: “В великой битве я победю всех Партхов вместе с Васудевой и царём”. Подстрекая злодушного и дурноумного Дхритараштриду, Карна хвастается в собрании; срази его сегодня, Бхарата. Какое бы зло Дурьодхана ни совершал против вас, во всём этом злодушный Карна со злым умом был главным».
6966af31d2af · опубликовано 20 июн. 2026 г., 07:31:58 UTC
Доступно наRUЛистайте стихи клавишами
Кришна снимает возможные сомнения Арджуны относительно других старших и родичей: даже если к ним есть сострадание, Карна остаётся тем узлом, который держит войну. Его надо сразить не из личной мести, а потому что он стал опорой неправды.