तस्य तद् वचनं श्रुत्वा सर्व एवाभ्यपूजयन् ॥
राजानः सोमकाश् चैव ये तत्रासन् समागताः ॥
ततः संपूजितः सर्वैः संप्रहृष्टतनूरुहः ॥
भूयो धीरं मनश् चक्रे युद्धाय कुरुनन्दनः ॥
तं मत्तम् इव मातङ्गं तलतालैर् नराधिपाः ॥
भूयः संहर्षयां चक्रुर् दुर्योधनम् अमर्षणम् ॥
तं महात्मा महात्मानं गदाम् उद्यम्य पाण्डवः ॥
अभिदुद्राव वेगेन धार्तराष्ट्रं वृकोदरः ॥
बृंहन्ति कुञ्जरास् तत्र हया हेषन्ति चासकृत् ॥
शस्त्राणि चाप्य् अदीप्यन्त पाण्डवानां जयैषिणाम् ॥
tasya tad vacanaṃ śrutvā sarva evābhyapūjayan ||
rājānaḥ somakāś caiva ye tatrāsan samāgatāḥ ||
tataḥ saṃpūjitaḥ sarvaiḥ saṃprahṛṣṭatanūruhaḥ ||
bhūyo dhīraṃ manaś cakre yuddhāya kurunandanaḥ ||
taṃ mattam iva mātaṅgaṃ talatālair narādhipāḥ ||
bhūyaḥ saṃharṣayāṃ cakrur duryodhanam amarṣaṇam ||
taṃ mahātmā mahātmānaṃ gadām udyamya pāṇḍavaḥ ||
abhidudrāva vegena dhārtarāṣṭraṃ vṛkodaraḥ ||
bṛṃhanti kuñjarās tatra hayā heṣanti cāsakṛt ||
śastrāṇi cāpy adīpyanta pāṇḍavānāṃ jayaiṣiṇām ||
Санджая сказал: «Его то слово услышав, все восхвалили — цари и Сомаки, кои там были собравшиеся. Тогда, восхвалённый всеми, с вздыбившимися от радости волосками, снова твёрдым ум сделал к бою радость Куру (Дурьодхана). Его, словно бешеного слона, хлопками ладоней, цари снова возбудили, Дурьодхану, нетерпеливого. Его, великий духом, великого духом, палицу подняв, Пандава ринулся стремительно на Дхартараштру, Врикодара. Трубят слоны там, и кони ржут не раз, и оружия засияли Пандавов, победы желающих».
7a76eb6087b7 · опубликовано 20 июн. 2026 г., 17:30:00 UTC
Доступно наRUЛистайте стихи клавишами
Примечательно, что бесстрашную отповедь Дурьодханы хвалят даже цари вражеского стана: доблесть чтима и в противнике. Возбуждённый рукоплесканиями, царь твёрдо собирается духом — и Бхима стремительно бросается на него. Так оканчиваются речи и начинается дело: словесный поединок, исчисливший все вины и весь вызов, разрешается ударом. Затишье взорвалось бурей, и палицы наконец сошлись.