Śrīmad-Bhāgavatam
The Lord's Return to His Own Abode11.31.8-14
5041 / 5136
LinuxTurn pages
Śrīmad-Bhāgavatam · 11.31.8-14
Devanāgarī

देवादयो ब्रह्म-मुख्या न विशन्तं स्व-धामनि
अविज्ञात-गतिं कृष्णं ददृशुश् चाति-विस्मिताः
सौदामन्या यथाक्लाशे यान्त्या हित्वाभ्र-मण्डलम्
गतिर् न लक्ष्यते मर्त्यैस् तथा कृष्णस्य दैवतैः
ब्रह्म-रुद्रादयस् ते तु दृष्ट्वा योग-गतिं हरेः
विस्मितास् तां प्रशंसन्तः स्वं स्वं लोकं ययुस् तदा
राजन् परस्य तनु-भृज्-जननाप्ययेहा
माया-विडम्बनम् अवेहि यथा नटस्य
सृष्ट्वात्मनेदम् अनुविश्य विहृत्य चान्ते
संहृत्य चात्म-महिनोपरतः स आस्ते
मर्त्येन यो गुरु-सुतं यम-लोक-नीतं
त्वां चानयच् छरण-दः परमास्त्र-दग्धम्
जिग्ये ऽन्तकान्तकम् अपीशम् असाव् अनीशः
किं स्वावने स्वर् अनयन् मृगयुं स-देहम्
तथाप्य् अशेष-स्थिति-सम्भवाप्ययेष्व्
अनन्य-हेतुर् यद् अशेष-शक्ति-धृक्
नैच्छत् प्रणेतुं वपुर् अत्र शेषितं
मर्त्येन किं स्व-स्थ-गतिं प्रदर्शयन्
य एतां प्रातर् उत्थाय कृष्णस्य पदवीं पराम्
प्रयतः कीर्तयेद् भक्त्या ताम् एवाप्नोत्य् अनुत्तमाम्

Transliteration (IAST)

devādayo brahma-mukhyā na viśantaṃ sva-dhāmani
avijñāta-gatiṃ kṛṣṇaṃ dadṛśuś cāti-vismitāḥ
saudāmanyā yathāklāśe yāntyā hitvābhra-maṇḍalam
gatir na lakṣyate martyais tathā kṛṣṇasya daivataiḥ
brahma-rudrādayas te tu dṛṣṭvā yoga-gatiṃ hareḥ
vismitās tāṃ praśaṃsantaḥ svaṃ svaṃ lokaṃ yayus tadā
rājan parasya tanu-bhṛj-jananāpyayehā
māyā-viḍambanam avehi yathā naṭasya
sṛṣṭvātmanedam anuviśya vihṛtya cānte
saṃhṛtya cātma-mahinoparataḥ sa āste
martyena yo guru-sutaṃ yama-loka-nītaṃ
tvāṃ cānayac charaṇa-daḥ paramāstra-dagdham
jigye 'ntakāntakam apīśam asāv anīśaḥ
kiṃ svāvane svar anayan mṛgayuṃ sa-deham
tathāpy aśeṣa-sthiti-sambhavāpyayeṣv
ananya-hetur yad aśeṣa-śakti-dhṛk
naicchat praṇetuṃ vapur atra śeṣitaṃ
martyena kiṃ sva-stha-gatiṃ pradarśayan
ya etāṃ prātar utthāya kṛṣṇasya padavīṃ parām
prayataḥ kīrtayed bhaktyā tām evāpnoty anuttamām

Word-by-word
SanskritIASTMeaning
देव-आदयः ब्रह्म-मुख्याः न विशन्तम् स्व-धामनिdeva-ādayaḥ brahma-mukhyāḥ na viśantam sva-dhāmani«боги и прочие во главе с Брахмой не увидели входящего в свою обитель; богиипрочие Брахмаглавные не входящего своюобитель
अ-विज्ञात-गतिम् कृष्णम् ददृशुः च अति-विस्मिताःa-vijñāta-gatim kṛṣṇam dadṛśuḥ ca ati-vismitāḥКришну, чей путь непознаваем, — и весьма изумились; непознаваемыйпуть Кришну увидели же весьмаизумлённые
सौदामन्या यथा आकाशे यान्त्या हित्वा अभ्र-मण्डलम्saudāmanyā yathā ākāśe yāntyā hitvā abhra-maṇḍalam«как у молнии, идущей по небу, оставившей круг облаков,; молнией как небе идущей оставив облаковкруг
गतिः न लक्ष्यते मर्त्यैः तथा कृष्णस्य दैवतैःgatiḥ na lakṣyate martyaiḥ tathā kṛṣṇasya daivataiḥход не улавливается смертными, — так и Кришны богами; ход не улавливается смертными так Кришны богами
ब्रह्म-रुद्र-आदयः ते तु दृष्ट्वा योग-गतिम् हरेःbrahma-rudra-ādayaḥ te tu dṛṣṭvā yoga-gatim hareḥ«Брахма, Рудра и прочие, увидев йогический ход Хари,; БрахмаРудраипрочие они же увидев йогаход Хари
विस्मिताः ताम् प्रशंसन्तः स्वम् स्वम् लोकम् ययुः तदाvismitāḥ tām praśaṃsantaḥ svam svam lokam yayuḥ tadāизумлённые, восхваляя его, отправились каждый в свой мир; изумлённые тот восхваляющие свой свой мир пошли тогда
राजन् परस्य तनु-भृत्-जनन-अप्यय-ईहा माया-विडम्बनम् अवेहि यथा नटस्यrājan parasya tanu-bhṛt-janana-apyaya-īhā māyā-viḍambanam avehi yathā naṭasya«о царь, рождение, гибель и деяния высшего, носящего тело, знай как подражание майи — как у лицедея;; царь высшего теленосящегорождениегибельдеяния майиподражание знай как лицедея
सृष्ट्वा आत्मना इदम् अनुविश्य विहृत्य च अन्ते संहृत्य च आत्म-महिना उपरतः सः आस्तेsṛṣṭvā ātmanā idam anuviśya vihṛtya ca ante saṃhṛtya ca ātma-mahinā uparataḥ saḥ āsteсотворив это собою, войдя [в него] и поиграв, в конце свернув, он пребывает, покоясь в своём величии; сотворив собою это войдя поиграв же вконце свернув же своимвеличием покоящийся он пребывает
मर्त्येन यः गुरु-सुतम् यम-लोक-नीतम् त्वाम् च आनयत् शरण-दः परम-अस्त्र-दग्धम्martyena yaḥ guru-sutam yama-loka-nītam tvām ca ānayat śaraṇa-daḥ parama-astra-dagdham«кто человеческим [телом] вернул сына наставника, уведённого в мир Ямы, и тебя, сожжённого высшим оружием, — податель прибежища;; смертным который наставникасына Ямымирауведённого тебя же привёл прибежищедающий высшиморужиемсожжённого
जिग्ये अन्तक-अन्तकम् अपि ईशम् असौ अ-नीशः किम् स्व-अवने स्वः अनयत् मृगयुम् स-देहम्jigye antaka-antakam api īśam asau a-nīśaḥ kim sva-avane svaḥ anayat mṛgayum sa-dehamкто победил даже владыку, губителя смерти, — разве он невластен ради своей защиты, [Он], отправивший охотника на небо с телом?; победил смертигубителя также владыку тот невластный что своейзащите небо отправил охотника стелом
तथा अपि अ-शेष-स्थिति-सम्भव-अप्ययेषु अन्-अन्य-हेतुः यत् अ-शेष-शक्ति-धृक्tathā api a-śeṣa-sthiti-sambhava-apyayeṣu an-anya-hetuḥ yat a-śeṣa-śakti-dhṛk«и всё же, будучи единственной причиной пребывания, возникновения и гибели всего, носящий все силы,; так также всепребываниевозникновениегибелях неиноепричина который всесиладержащий
न ऐच्छत् प्रणेतुम् वपुः अत्र शेषितम् मर्त्येन किम् स्व-स्थ-गतिम् प्रदर्शयन्na aicchat praṇetum vapuḥ atra śeṣitam martyena kim sva-stha-gatim pradarśayanон не пожелал уводить отсюда оставшееся тело — к чему смертное? — являя путь пребывания в себе; не пожелал увести тело здесь оставшееся смертным что всебепребыванияпуть являющий
यः एताम् प्रातः उत्थाय कृष्णस्य पदवीम् पराम्yaḥ etām prātaḥ utthāya kṛṣṇasya padavīm parām«кто, встав поутру, этот высший путь Кришны; который эту утром встав Кришны путь высший
प्रयतः कीर्तयेत् भक्त्या ताम् एव आप्नोति अन्-उत्तमाम्prayataḥ kīrtayet bhaktyā tām eva āpnoti an-uttamāmчистый, с бхакти воспоёт, — тот обретает его же, наилучший; чистый воспевал бы бхакти тот же обретает наилучший
Translation

«Боги и прочие во главе с Брахмой не увидели входящего в свою обитель Кришну, чей путь непознаваем, — и весьма изумились. Как у молнии, идущей по небу, оставившей круг облаков, ход не улавливается смертными, — так и Кришны богами. Брахма, Рудра и прочие, увидев йогический ход Хари, изумлённые, восхваляя его, отправились каждый в свой мир. О царь, рождение, гибель и деяния высшего, носящего тело, знай как подражание майи — как у лицедея; сотворив это собою, войдя в него и поиграв, в конце свернув, он пребывает, покоясь в своём величии. Кто человеческим телом вернул сына наставника, уведённого в мир Ямы, и тебя, сожжённого высшим оружием, — податель прибежища; кто победил даже владыку, губителя смерти, — разве он невластен ради своей защиты, Он, отправивший охотника на небо с телом? И всё же, будучи единственной причиной пребывания, возникновения и гибели всего, носящий все силы, он не пожелал уводить отсюда оставшееся тело — к чему смертное? — являя путь пребывания в себе. Кто, встав поутру, этот высший путь Кришны чистый, с бхакти воспоёт, — тот обретает его же, наилучший».

Version

ef7d05d4e44e · published Aug 16, 2026, 4:00:00 PM UTC

Available inRU

Page between verses with