Mahabharata
Астика-парва: дарование милости и прекращение жертвоприношения · Verse 1.51.8–14
347 / 3756
Mahabharata · 1.51.8–14
Devanāgarī

एतच् छ्रुत्वा दीक्षितस् तप्यमान ।
आस्ते होतारं चोदयन् कर्मकाले ॥
होता च यत्तः स जुहाव मन्त्रैर् ।
अथो इन्द्रः स्वयम् एवाजगाम ॥
विमानम् आरुह्य महानुभावः ।
सर्वैर् देवैः परिसंस्तूयमानः ॥
बलाहकैश् चाप्य् अनुगम्यमानो ।
विद्याधरैर् अप्सरसां गणैश् च ॥
तस्योत्तरीये निहितः स नागो ।
भयोद्विग्नः शर्म नैवाभ्यगच्छत् ॥
ततो राजा मन्त्रविदो ऽब्रवीत् पुनः ।
क्रुद्धो वाक्यं तक्षकस्यान्तम् इच्छन् ॥
इन्द्रस्य भवने विप्रा यदि नागः स तक्षकः ॥
तम् इन्द्रेणैव सहितं पातयध्वं विभावसौ ॥
ऋत्विज ऊचुः
अयम् आयाति वै तूर्णं तक्षकस् ते वशं नृप ॥
श्रूयते ऽस्य महान् नादो रुवतो भैरवं भयात् ॥
नूनं मुक्तो वज्रभृता स नागो ।
भ्रष्टश् चाङ्कान् मन्त्रविस्रस्तकायः ॥
घूर्णन्न् आकाशे नष्टसंज्ञो ऽभ्युपैति ।
तीव्रान् निःश्वासान् निःश्वसन् पन्नगेन्द्रः ॥
वर्तते तव राजेन्द्र कर्मैतद् विधिवत् प्रभो ॥
अस्मै तु द्विजमुख्याय वरं त्वं दातुम् अर्हसि ॥

Transliteration (IAST)

etac chrutvā dīkṣitas tapyamāna |
āste hotāraṃ codayan karmakāle ||
hotā ca yattaḥ sa juhāva mantrair |
atho indraḥ svayam evājagāma ||
vimānam āruhya mahānubhāvaḥ |
sarvair devaiḥ parisaṃstūyamānaḥ ||
balāhakaiś cāpy anugamyamāno |
vidyādharair apsarasāṃ gaṇaiś ca ||
tasyottarīye nihitaḥ sa nāgo |
bhayodvignaḥ śarma naivābhyagacchat ||
tato rājā mantravido 'bravīt punaḥ |
kruddho vākyaṃ takṣakasyāntam icchan ||
indrasya bhavane viprā yadi nāgaḥ sa takṣakaḥ ||
tam indreṇaiva sahitaṃ pātayadhvaṃ vibhāvasau ||
ṛtvija ūcuḥ
ayam āyāti vai tūrṇaṃ takṣakas te vaśaṃ nṛpa ||
śrūyate 'sya mahān nādo ruvato bhairavaṃ bhayāt ||
nūnaṃ mukto vajrabhṛtā sa nāgo |
bhraṣṭaś cāṅkān mantravisrastakāyaḥ ||
ghūrṇann ākāśe naṣṭasaṃjño 'bhyupaiti |
tīvrān niḥśvāsān niḥśvasan pannagendraḥ ||
vartate tava rājendra karmaitad vidhivat prabho ||
asmai tu dvijamukhyāya varaṃ tvaṃ dātum arhasi ||

Word-by-word
SanskritIASTMeaning
एतत् श्रुत्वा दीक्षितः तप्यमानः होतारं कर्मकाले चोदयन् आस्तेetat śrutvā dīkṣitaḥ tapyamānaḥ hotāraṃ karmakāle codayan āsteуслышав это, посвящённый [царь], терзаясь, понуждал хотара ко времени обряда
होता मन्त्रैः जुहाव अथ इन्द्रः स्वयम् एव आजगामhotā mantraiḥ juhāva atha indraḥ svayam eva ājagāmaхотар возливал с мантрами, и тогда сам Индра явился
विमानम् आरुह्य सर्वैः देवैः संस्तूयमानः विद्याधरैः अप्सरोगणैः अनुगम्यमानःvimānam āruhya sarvaiḥ devaiḥ saṃstūyamānaḥ vidyādharaiḥ apsarogaṇaiḥ anugamyamānaḥвзойдя на небесную колесницу, восхваляемый всеми богами, сопровождаемый видьядхарами и сонмами апсар
तस्य उत्तरीये निहितः सः नागः भयोद्विग्नः शर्म न अभ्यगच्छत्tasya uttarīye nihitaḥ saḥ nāgaḥ bhayodvignaḥ śarma na abhyagacchatв его верхней одежде укрытый, тот нага, объятый страхом, не обретал покоя
राजा क्रुद्धः पुनः तक्षकस्य अन्तं इच्छन् मन्त्रविदः अब्रवीत्rājā kruddhaḥ punaḥ takṣakasya antaṃ icchan mantravidaḥ abravītцарь, разгневанный, вновь, желая гибели Такшаке, молвил знатокам мантр
यदि नागः तक्षकः इन्द्रस्य भवने तम् इन्द्रेण सहितं विभावसौ पातयध्वम्yadi nāgaḥ takṣakaḥ indrasya bhavane tam indreṇa sahitaṃ vibhāvasau pātayadhvamесли нага Такшака в обители Индры — низвергните его вместе с Индрою в огонь
ऋत्विजः ऊचुः अयं तक्षकः तूर्णं ते वशं आयाति वज्रभृता मुक्तः घूर्णन् आकाशे अभ्युपैतिṛtvijaḥ ūcuḥ ayaṃ takṣakaḥ tūrṇaṃ te vaśaṃ āyāti vajrabhṛtā muktaḥ ghūrṇan ākāśe abhyupaitiжрецы сказали: вот Такшака скоро идёт в твою власть; отпущенный Громодержцем, кружась в воздухе, приближается
Translation

Сута сказал: «Услышав это, посвящённый [царь], терзаясь, восседал, понуждая хотара ко времени обряда. И хотар, усердный, возливал с мантрами; и тогда сам Индра явился, взойдя на небесную колесницу, великий духом, восхваляемый всеми богами, сопровождаемый облаками, видьядхарами и сонмами апсар. В его верхней одежде укрытый, тот нага [Такшака], объятый страхом, не обретал покоя. Тогда царь, разгневанный, вновь, желая гибели Такшаке, молвил знатокам мантр: «Если, о брахманы, нага Такшака в обители Индры — то низвергните его вместе с самим Индрою в огонь». Жрецы сказали: «Вот Такшака скоро идёт в твою власть, о царь; слышен великий его рёв, ревущего страшно от страха. Воистину, отпущен он Громодержцем; сокрушённый мантрами, ниспавший с лона [Индры], кружась в воздухе, лишённый сознания, приближается царь змеев, дыша жгучими вздохами. Совершается, о владыка царей, это деяние твоё, как должно, о господин; [теперь же] этому лучшему из дваждырождённых ты дар даровать достоин».

Commentary

Здесь обряд достигает вершины: сам Индра нисходит, [укрывая] Такшаку, но сила мантр исторгает змея даже из объятий бога. Знаменательна дерзость Джанамеджаи: он велит низвергнуть в огонь самого Индру вместе с Такшакою — гнев, дошедший до предела, не страшится и царя богов. Здесь — грозная мощь ведийского обряда, [принуждающая] даже небожителей; но и предостережение: гнев, не ведающий меры, посягает уже на богов, [преступая] всякую границу. Заметим промыслительное совпадение: в то самое мгновение, когда Такшака влеком в огонь, жрецы напоминают царю о даре Астике — [так] спасение и гибель сходятся в одной точке. Это и есть «antaram» — благоприятный миг, которого ждал Астика: [когда] змей уже над пламенем, [одно] слово царя ещё может всё обратить. Так писание готовит развязку, [где] милосердие восторжествует над местью в последнее мгновение.

Version

098542f58b87 · published Jun 16, 2026, 5:00:00 AM UTC

Page between verses with