ततः क्रोधसमाविष्टं संरब्धं तम् उपागतम् । अहं प्रसादयां चक्रे भ्रातरं प्रियकाम्यया ॥
दिष्ट्यासि कुशली प्राप्तो निहतश् च त्वया रिपुः । अनाथस्य हि मे नाथस् त्वम् एको ऽनाथनन्दनः ॥
इदं बहुशलाकं ते पूर्णचन्द्रम् इवोदितम् । छत्रं सवालव्यजनं प्रतीच्छस्व मयोद्यतम् ॥
त्वम् एव राजा मानार्हः सदा चाहं यथापुरा । न्यासभूतम् इदं राज्यं तव निर्यातयाम्य् अहम् ॥
मा च रोषं कृथाः सौम्य मयि शत्रुनिबर्हण । याचे त्वां शिरसा राजन् मया बद्धो ऽयम् अञ्जलिः ॥
बलाद् अस्मि समागम्य मन्त्रिभिः पुरवासिभिः । राजभावे नियुक्तो ऽहं शून्यदेशजिगीषया ॥
स्निग्धम् एवं ब्रुवाणं मां स तु निर्भर्त्स्य वानरः । धिक् त्वाम् इति च माम् उक्त्वा बहु तत् तद् उवाच ह ॥
प्रकृतीश् च समानीय मन्त्रिणश् चैव संमतान् । माम् आह सुहृदां मध्ये वाक्यं परमगर्हितम् ॥
tataḥ krodhasamāviṣṭaṃ saṃrabdhaṃ tam upāgatam | ahaṃ prasādayāṃ cakre bhrātaraṃ priyakāmyayā ||
diṣṭyāsi kuśalī prāpto nihataś ca tvayā ripuḥ | anāthasya hi me nāthas tvam eko 'nāthanandanaḥ ||
idaṃ bahuśalākaṃ te pūrṇacandram ivoditam | chatraṃ savālavyajanaṃ pratīcchasva mayodyatam ||
tvam eva rājā mānārhaḥ sadā cāhaṃ yathāpurā | nyāsabhūtam idaṃ rājyaṃ tava niryātayāmy aham ||
mā ca roṣaṃ kṛthāḥ saumya mayi śatrunibarhaṇa | yāce tvāṃ śirasā rājan mayā baddho 'yam añjaliḥ ||
balād asmi samāgamya mantribhiḥ puravāsibhiḥ | rājabhāve niyukto 'haṃ śūnyadeśajigīṣayā ||
snigdham evaṃ bruvāṇaṃ māṃ sa tu nirbhartsya vānaraḥ | dhik tvām iti ca mām uktvā bahu tat tad uvāca ha ||
prakṛtīś ca samānīya mantriṇaś caiva saṃmatān | mām āha suhṛdāṃ madhye vākyaṃ paramagarhitam ||
Сугрива сказал: «Когда Вали пришёл яростный, охваченный гневом, я стал умиротворять брата, желая ему блага: “По счастью ты вернулся здоровым, и враг убит тобой. Для меня, беззащитного, ты один защитник, радость беззащитных. Прими этот многоспицевый зонт с опахалом из хвоста яка, поднятый мной для тебя, сияющий, как взошедшая полная луна. Ты один царь, достойный чести, а я всегда, как прежде, твой слуга. Это царство было передано мне как залог, и теперь я возвращаю его тебе. Не гневайся на меня, кроткий сокрушитель врагов. Я прошу тебя, склоняя голову, царь; вот мои сложенные ладони. Советники и горожане силой поставили меня царём, желая сохранить страну, оставшуюся без правителя”. Но когда я так говорил с любовью, он, ванара, обругал меня, сказал: “Позор тебе!” — и наговорил много разного. Собрав подданных и уважаемых советников, он среди друзей сказал мне крайне порицаемые слова».
488a8aa68283 · 发布于 2026年6月22日 00:00:00 UTC
可用语言RU用方向键翻颂
Сугрива показывает, что после возвращения Вали он пытался отдать власть и восстановить старший порядок. Трагедия углубляется: его смирение встречает не прощение, а публичное унижение.