Mahabharata
Самбхава-парва: Шармиштха становится служанкой · Verse 1.75.19–25
447 / 3756
Mahabharata · 1.75.19–25
Devanāgarī

वैशंपायन उवाच
ततः कन्यासहस्रेण वृता शिबिकया तदा ॥
पितुर् नियोगात् त्वरिता निश्चक्राम पुरोत्तमात् ॥
शर्मिष्ठोवाच
अहं कन्यासहस्रेण दासी ते परिचारिका ॥
अनु त्वां तत्र यास्यामि यत्र दास्यति ते पिता ॥
देवयान्य् उवाच
स्तुवतो दुहिता ते ऽहं बन्दिनः प्रतिगृह्णतः ॥
स्तूयमानस्य दुहिता कथं दासी भविष्यसि ॥
शर्मिष्ठोवाच
येन केन चिद् आर्तानां ज्ञातीनां सुखम् आवहेत् ॥
अतस् त्वाम् अनुयास्यामि यत्र दास्यति ते पिता ॥
वैशंपायन उवाच
प्रतिश्रुते दासभावे दुहित्रा वृषपर्वणः ॥
देवयानी नृपश्रेष्ठ पितरं वाक्यम् अब्रवीत् ॥
प्रविशामि पुरं तात तुष्टास्मि द्विजसत्तम ॥
अमोघं तव विज्ञानम् अस्ति विद्याबलं च ते ॥
एवम् उक्तो दुहित्रा स द्विजश्रेष्ठो महायशाः ॥
प्रविवेश पुरं हृष्टः पूजितः सर्वदानवैः ॥

Transliteration (IAST)

vaiśaṃpāyana uvāca
tataḥ kanyāsahasreṇa vṛtā śibikayā tadā ||
pitur niyogāt tvaritā niścakrāma purottamāt ||
śarmiṣṭhovāca
ahaṃ kanyāsahasreṇa dāsī te paricārikā ||
anu tvāṃ tatra yāsyāmi yatra dāsyati te pitā ||
devayāny uvāca
stuvato duhitā te 'haṃ bandinaḥ pratigṛhṇataḥ ||
stūyamānasya duhitā kathaṃ dāsī bhaviṣyasi ||
śarmiṣṭhovāca
yena kena cid ārtānāṃ jñātīnāṃ sukham āvahet ||
atas tvām anuyāsyāmi yatra dāsyati te pitā ||
vaiśaṃpāyana uvāca
pratiśrute dāsabhāve duhitrā vṛṣaparvaṇaḥ ||
devayānī nṛpaśreṣṭha pitaraṃ vākyam abravīt ||
praviśāmi puraṃ tāta tuṣṭāsmi dvijasattama ||
amoghaṃ tava vijñānam asti vidyābalaṃ ca te ||
evam ukto duhitrā sa dvijaśreṣṭho mahāyaśāḥ ||
praviveśa puraṃ hṛṣṭaḥ pūjitaḥ sarvadānavaiḥ ||

Word-by-word
SanskritIASTMeaning
वैशंपायनः उवाच ततः कन्यासहस्रेण वृता शर्मिष्ठा पितुः नियोगात् त्वरिता शिबिकया पुरोत्तमात् निश्चक्रामvaiśaṃpāyanaḥ uvāca tataḥ kanyāsahasreṇa vṛtā śarmiṣṭhā pituḥ niyogāt tvaritā śibikayā purottamāt niścakrāmaВайшампаяна сказал: тогда Шармиштха, окружённая тысячью дев, по повелению отца, спешно, в паланкине, вышла из лучшего из городов
शर्मिष्ठा उवाच अहं कन्यासहस्रेण ते दासी परिचारिका यत्र ते पिता दास्यति तत्र अनु त्वां यास्यामिśarmiṣṭhā uvāca ahaṃ kanyāsahasreṇa te dāsī paricārikā yatra te pitā dāsyati tatra anu tvāṃ yāsyāmiШармиштха сказала: я с тысячью дев — твоя служанка [и] прислужница; туда, куда отдаст тебя [замуж] отец твой, я последую за тобою
देवयानी उवाच ते बन्दिनः स्तुवतः प्रतिगृह्णतः दुहिता अहं स्तूयमानस्य दुहिता [अस्मि] कथं दासी भविष्यसिdevayānī uvāca te bandinaḥ stuvataḥ pratigṛhṇataḥ duhitā ahaṃ stūyamānasya duhitā [asmi] kathaṃ dāsī bhaviṣyasiДеваяни сказала: я — дочь восхваляемого, [а] ты — дочь восхваляющего, [как] сказителя, принимающего [дары]; как [же] ты станешь [моею] служанкою?
शर्मिष्ठा उवाच येन केन चित् आर्तानां ज्ञातीनां सुखं आवहेत् अतः त्वां अनुयास्यामि यत्र ते पिता दास्यतिśarmiṣṭhā uvāca yena kena cit ārtānāṃ jñātīnāṃ sukhaṃ āvahet ataḥ tvāṃ anuyāsyāmi yatra te pitā dāsyatiШармиштха сказала: каким бы то ни было [способом] [должно] принести счастье страждущим родичам; потому я последую за тобою туда, куда отдаст тебя отец твой
वैशंपायनः उवाच वृषपर्वणः दुहित्रा दासभावे प्रतिश्रुते देवयानी पितरं वाक्यं अब्रवीत्vaiśaṃpāyanaḥ uvāca vṛṣaparvaṇaḥ duhitrā dāsabhāve pratiśrute devayānī pitaraṃ vākyaṃ abravītВайшампаяна сказал: [когда] дочерью Вришапарвана было обещано рабское состояние, Деваяни сказала отцу слово
द्विजसत्तम तात पुरं प्रविशामि तुष्टा अस्मि तव विज्ञानं अमोघं विद्याबलं च ते अस्तिdvijasattama tāta puraṃ praviśāmi tuṣṭā asmi tava vijñānaṃ amoghaṃ vidyābalaṃ ca te astiо лучший из дваждырождённых, отец, [теперь] я войду в город; я довольна; знание твоё не [бывает] напрасно, и [велика] сила учёности твоей
एवं उक्तः दुहित्रा सः महायशाः द्विजश्रेष्ठः हृष्टः सर्वदानवैः पूजितः पुरं प्रविवेशevaṃ uktaḥ duhitrā saḥ mahāyaśāḥ dvijaśreṣṭhaḥ hṛṣṭaḥ sarvadānavaiḥ pūjitaḥ puraṃ praviveśa[так] сказанный дочерью, тот многославный, лучший из дваждырождённых, радостный, чтимый всеми данавами, вошёл в город
Translation

Вайшампаяна сказал: «Тогда Шармиштха, окружённая тысячью дев, по повелению отца, спешно, в паланкине, вышла из лучшего из городов. Шармиштха сказала: „Я с тысячью дев — твоя служанка [и] прислужница; туда, куда отдаст тебя [замуж] отец твой, я последую за тобою“. Деваяни сказала: „Я — дочь восхваляемого, [а] ты — дочь восхваляющего, [как] сказителя, принимающего [дары]; как [же] ты станешь [моею] служанкою?“ Шармиштха сказала: „Каким бы то ни было [способом] [должно] принести счастье страждущим родичам; потому я последую за тобою туда, куда отдаст тебя отец твой“. Вайшампаяна сказал: «[Когда] дочерью Вришапарвана было обещано рабское состояние, Деваяни сказала отцу слово: „О лучший из дваждырождённых, отец, [теперь] я войду в город; я довольна; знание твоё не [бывает] напрасно, и [велика] сила учёности твоей“. [Так] сказанный дочерью, тот многославный, лучший из дваждырождённых, радостный, чтимый всеми данавами, вошёл в город».

Commentary

Здесь свершается унижение Шармиштхи — и являет себя её благородство в унижении. Знаменательно, что Деваяни вновь язвит соперницу её прежними же словами («ты — дочь восхваляющего»), торжествуя над ней; так гордость, восторжествовав, не упускает случая уколоть. Но ещё знаменательнее ответ Шармиштхи: «каким бы то ни было [способом] [должно] принести счастье страждущим родичам». Здесь — высота истинного достоинства: Шармиштха, хоть и стала служанкою, не унижена духом; её смирение — не рабская покорность, но сознательная жертва ради блага других. Та, что прежде кичилась сословием, теперь явила подлинное благородство — не в гордости, но в самоотвержении. Так писание переворачивает мерки: гордая Деваяни, торжествуя, мельчает; смирившаяся Шармиштха возвышается. И промысл уже действует: это мнимое поражение Шармиштхи станет её возвышением — как служанка Деваяни она войдёт в дом Яяти и родит Пуру, от которого — род Бхаратов; тогда как сыновья гордой Деваяни (Яду, Турвасу) не наследуют главного престола. Так «последние станут первыми»: смирение Шармиштхи принесёт ей больший плод, нежели гордость — Деваяни.

Version

035eae5af446 · published Jun 16, 2026, 5:00:00 AM UTC

Page between verses with