एवं सुरोदाद् बहिस् तद्-द्वि-गुणः समानेनावृतो घृतोदेन यथा-पूर्वः कुश-द्वीपो यस्मिन् कुश-स्तम्बो देव-कृतस् तद्-द्वीपाख्याकरो ज्वलन इवापरः स्व-शष्प-रोचिषा दिशो विराजयति
तद्-द्वीप-पतिः प्रैयव्रतो राजन् हिरण्यरेता नाम स्वं द्वीपं सप्तभ्यः स्व-पुत्रेभ्यो यथा-भागं विभज्य स्वयं तप आतिष्ठत वसु-वसुदान-दृढरुचि-नाभिगुप्त-स्तुत्यव्रत-विविक्त-वामदेव-नामभ्यः
तेषां वर्षेषु सीमा-गिरयो नद्यश् चाभिज्ञाताः सप्त सप्तैव चक्रश् चतुःशृङ्गः कपिलश् चित्रकूटो देवानीक ऊर्ध्वरोमा द्रविण इति रसकुल्या मधुकुल्या मित्रविन्दा श्रुतविन्दा देवगर्भा घृतच्युता मन्त्रमालेति
यासां पयोभिः कुशद्वीपौकसः कुशल-कोविदाभियुक्त-कुलक-संज्ञा भगवन्तं जातवेद-सरूपिणं कर्म-कौशलेन यजन्ते
परस्य ब्रह्मणः साक्षाज् जात-वेदो ऽसि हव्यवाट्
देवानां पुरुषाङ्गानां यज्ञेन पुरुषं यजेति
evaṃ surodād bahis tad-dvi-guṇaḥ samānenāvṛto ghṛtodena yathā-pūrvaḥ kuśa-dvīpo yasmin kuśa-stambo deva-kṛtas tad-dvīpākhyākaro jvalana ivāparaḥ sva-śaṣpa-rociṣā diśo virājayati
tad-dvīpa-patiḥ praiyavrato rājan hiraṇyaretā nāma svaṃ dvīpaṃ saptabhyaḥ sva-putrebhyo yathā-bhāgaṃ vibhajya svayaṃ tapa ātiṣṭhata vasu-vasudāna-dṛḍharuci-nābhigupta-stutyavrata-vivikta-vāmadeva-nāmabhyaḥ
teṣāṃ varṣeṣu sīmā-girayo nadyaś cābhijñātāḥ sapta saptaiva cakraś catuḥśṛṅgaḥ kapilaś citrakūṭo devānīka ūrdhvaromā draviṇa iti rasakulyā madhukulyā mitravindā śrutavindā devagarbhā ghṛtacyutā mantramāleti
yāsāṃ payobhiḥ kuśadvīpaukasaḥ kuśala-kovidābhiyukta-kulaka-saṃjñā bhagavantaṃ jātaveda-sarūpiṇaṃ karma-kauśalena yajante
parasya brahmaṇaḥ sākṣāj jāta-vedo 'si havyavāṭ
devānāṃ puruṣāṅgānāṃ yajñena puruṣaṃ yajeti
«Так же за хмельным океаном — вдвое больший Куша-двипа, окружённый равным ему океаном топлёного масла; там богами сотворён куст травы куша, давший двипе имя, и он, как второй огонь, блеском своих побегов озаряет стороны света. Владыка той двипы, о царь, — сын Приявраты по имени Хираньярета: разделив свою двипу по долям меж семью сыновьями — Васу, Васудана, Дридхаручи, Набхигупта, Стутьяврата, Вивикта и Вамадева, — он сам предался подвигу. Жители Куша-двипы — Кушалы, Ковиды, Абхиюкты и Кулаки — чтут искусством обряда досточтимого в облике огня: „Ты, огонь, воочию уста высшего Брахмана, возница подношений: жертвою богам, что суть члены Мужа, чти Мужа“».
29ea4fa94410 · published Aug 14, 2026, 4:00:00 PM UTC
Available inRUPage between verses with
Мантра эта — вся суть жертвы в одной строке. Деванам пуруша-анганам ягьена пурушам ягя — «жертвою богам, которые члены Мужа, чти Мужа». Богам приносят, а чтят через них Одного; многобожие обряда оказывается способом, а не целью.
Хавья-ват — «возящий возлияния». Огонь назван не получателем, а перевозчиком: он берёт подношение и доставляет, но себе не оставляет.
Джата-ведас — «рождённый со знанием» или «знающий всё рождённое». Древнее имя огня, стоящее в мантре рядом со словом воочию: посредник назван прямым.
Трава куша — та самая, которую стелют на месте обряда. Двипа, где растёт жертвенная подстилка, чтит огонь; двипа, где растёт плакша, — тоже. Дерево, трава, огонь и жители складываются в одно хозяйство.