नीलकण्ठं महात्मानम् असक्तं तेजसां निधिम् ॥
अष्टादशभुजं स्थाणुं सर्वाभरणभूषितम् ॥
शुक्लाम्बरधरं देवं शुक्लमाल्यानुलेपनम् ॥
शुक्लध्वजम् अनाधृष्यं शुक्लयज्ञोपवीतिनम् ॥
गायद्भिर् नृत्यमानैश् च उत्पतद्भिर् इतस् ततः ॥
वृतं पारिषदैर् दिव्यैर् आत्मतुल्यपराक्रमैः ॥
बालेन्दुमुकुटं पाण्डुं शरच्चन्द्रम् इवोदितम् ॥
त्रिभिर् नेत्रैः कृतोद्द्योतं त्रिभिः सूर्यैर् इवोदितैः ॥
अशोभत च देवस्य माला गात्रे सितप्रभे ॥
जातरूपमयैः पद्मैर् ग्रथिता रत्नभूषिता ॥
nīlakaṇṭhaṃ mahātmānam asaktaṃ tejasāṃ nidhim ||
aṣṭādaśabhujaṃ sthāṇuṃ sarvābharaṇabhūṣitam ||
śuklāmbaradharaṃ devaṃ śuklamālyānulepanam ||
śukladhvajam anādhṛṣyaṃ śuklayajñopavītinam ||
gāyadbhir nṛtyamānaiś ca utpatadbhir itas tataḥ ||
vṛtaṃ pāriṣadair divyair ātmatulyaparākramaiḥ ||
bālendumukuṭaṃ pāṇḍuṃ śaraccandram ivoditam ||
tribhir netraiḥ kṛtoddyotaṃ tribhiḥ sūryair ivoditaiḥ ||
aśobhata ca devasya mālā gātre sitaprabhe ||
jātarūpamayaiḥ padmair grathitā ratnabhūṣitā ||
«Синегорлого, великого душою, непривязанного, сокровищницу блеска, восемнадцатирукого Стхану, всеми украшениями убранного; в белых одеждах бога, с белым венком и умащением, с белым знаменем, неодолимого, с белым священным шнуром; окружённого дивными спутниками, поющими, пляшущими, взлетающими там и сям, равной ему доблести; с короною юного месяца, белого, как взошедшая осенняя луна, тремя очами озарённого, как тремя взошедшими солнцами. И сияла бога гирлянда на теле бело-сияющем, из золотых лотосов сплетённая, самоцветами украшенная».
282baf5c37ab · प्रकाशित 20 जून 2026, 8:05:00 pm UTC
उपलब्ध भाषाएँRUश्लोक बदलें इन कुंजियों से
Грозное сияние сменяется образом несказанной благости и чистоты: синегорлый Стхану, весь белый — одежды, венок, знамя, священный шнур, — увенчанный юным месяцем, трёхокий, в окружении ликующих спутников. Знаменательна эта белизна: она знаменует беспримесную саттву, чистоту самого Блага. И «непривязанность» (asaktam) при всём великолепии указует на сокровенное: Господь, носящий все украшения миров, внутренне ни к чему не привязан — полнота без обладания, царственность без вожделения.