भूषणीयास्तथा गावो वर्ज्या वहनदोहनात् । गोवर्धनधराधार गोकुलत्राणकारक ॥
विष्णुबाहुकृतोच्छ्राय गवां कोटिप्रदो भव । या लक्ष्मीर्लोकपालानां धेनुरूपेण संस्थिता ॥
घृतं वहति यज्ञार्थे मम पापं व्यपोहतु । अग्रतः सन्तु मे गावो गावो मे सन्तु पृष्ठतः ॥ गावो मे हृदये सन्तु गवां मध्ये वसाम्यहम् ॥
सद्भावेनैव संतोष्य देवान्सत्पुरुषान्नरान् । इतरेषामन्नपानैर्वाक्यदानेन पण्डितान् ॥
वस्त्रैस्ताम्बूलदीपैश्च पुष्पकर्पूरकुङ्कुमैः । भक्ष्यैरुच्चावचैर्भोज्यैरन्तःपुरनिवासिनः ॥
वृषभाश्वप्रदानैश्च सामन्तान्नृपतिर्धनैः । पदातिजनसङ्घांश्च ग्रैवेयैः कटकैः शुभैः ॥
स्वानमात्यांश्च तद्राजा तोषयेत्स्वजनान्पृथक् । यथार्थं तोषयित्वा तु ततो मल्लान्नटांस्तथा ॥
bhūṣaṇīyāstathā gāvo varjyā vahanadohanāt | govardhanadharādhāra gokulatrāṇakāraka ||
viṣṇubāhukṛtocchrāya gavāṃ koṭiprado bhava | yā lakṣmīrlokapālānāṃ dhenurūpeṇa saṃsthitā ||
ghṛtaṃ vahati yajñārthe mama pāpaṃ vyapohatu | agrataḥ santu me gāvo gāvo me santu pṛṣṭhataḥ || gāvo me hṛdaye santu gavāṃ madhye vasāmyaham ||
sadbhāvenaiva saṃtoṣya devānsatpuruṣānnarān | itareṣāmannapānairvākyadānena paṇḍitān ||
vastraistāmbūladīpaiśca puṣpakarpūrakuṅkumaiḥ | bhakṣyairuccāvacairbhojyairantaḥpuranivāsinaḥ ||
vṛṣabhāśvapradānaiśca sāmantānnṛpatirdhanaiḥ | padātijanasaṅghāṃśca graiveyaiḥ kaṭakaiḥ śubhaiḥ ||
svānamātyāṃśca tadrājā toṣayetsvajanānpṛthak | yathārthaṃ toṣayitvā tu tato mallānnaṭāṃstathā ||
«Коровы должны быть украшены, и надлежит воздержаться от возки и доения. „О держащий Говардхану, о опора, о творящий защиту Гокулы, о вознесение, сделанное рукою Вишну, — будь дающим кроры коров. Та Лакшми, что у хранителей мира пребывает в образе коровы и несёт масло ради жертвы, — да устранит мой грех. Впереди у меня да будут коровы, коровы да будут у меня позади; коровы да будут у меня в сердце — среди коров живу я“. Ублаготворив добрым расположением богов, добрых мужей и людей, прочих — пищей и питьём, учёных — даянием слова; обитателей внутренних покоев — одеждами, бетелем, светильниками, цветами, камфарой, кункумой и всякой снедью и яствами; соседних владык — дарениями быков и коней и богатствами, толпы пеших — ожерельями и прекрасными запястьями, — своих советников и своих людей пусть тогда царь порадует каждого по достоинству. Одарив всех как подобает, затем борцов и лицедеев…»
d99e4ce8935c · published Sep 3, 2026, 4:13:59 AM UTC
Available inRUPage between verses with
В день, когда корову славят, с неё снимают работу: не запрягать и не доить. Почёт здесь не в словах, а в том, что скотине дают отдых. И молитва произносится не о защите сверху, а о том, чтобы быть окружённым — впереди, позади, в сердце: человек просит не покровительства, а места среди них.