Mahabharata
Дигвиджая-парва: восточный поход Бхимы (продолжение) · Verse 2.27.7–9
2306 / 3756
Mahabharata · 2.27.7–9
Devanāgarī

ततः सुपार्श्वम् अभितस् तथा राजपतिं क्रथम् ॥
युध्यमानं बलात् संख्ये विजिग्ये पाण्डवर्षभः ॥
ततो मत्स्यान् महातेजा मलयांश् च महाबलान् ॥
अनवद्यान् गयांश् चैव पशुभूमिं च सर्वशः ॥
निवृत्य च महाबाहुर् मदर्वीकं महीधरम् ॥
सोपदेशं विनिर्जित्य प्रययाव् उत्तरामुखः ॥
वत्सभूमिं च कौन्तेयो विजिग्ये बलवान् बलात् ॥

Transliteration (IAST)

tataḥ supārśvam abhitas tathā rājapatiṃ kratham ||
yudhyamānaṃ balāt saṃkhye vijigye pāṇḍavarṣabhaḥ ||
tato matsyān mahātejā malayāṃś ca mahābalān ||
anavadyān gayāṃś caiva paśubhūmiṃ ca sarvaśaḥ ||
nivṛtya ca mahābāhur madarvīkaṃ mahīdharam ||
sopadeśaṃ vinirjitya prayayāv uttarāmukhaḥ ||
vatsabhūmiṃ ca kaunteyo vijigye balavān balāt ||

Word-by-word
SanskritIASTMeaning
ततः सुपार्श्वम् अभितस्tataḥ supārśvam abhitasзатем близ Супаршвы
तथा राज-पतिं क्रथंtathā rāja-patiṃ krathaṃцаря Кратху,
युध्यमानं बलात् संख्येyudhyamānaṃ balāt saṃkhyeбившегося силою в сражении,
विजिग्ये पाण्डव-ऋषभःvijigye pāṇḍava-ṛṣabhaḥодолел бык Пандавов;
ततो मत्स्यान् महातेजाtato matsyān mahātejāзатем матсьев, великий пылом,
मलयांश् च महाबलान्malayāṃś ca mahābalānи многосильных малаев,
अनवद्यान् गयांश् चैवanavadyān gayāṃś caivaбезупречных гаев,
पशु-भूमिं च सर्वशःpaśu-bhūmiṃ ca sarvaśaḥи всю Пашубхуми;
निवृत्य च महाबाहुर्nivṛtya ca mahābāhurи повернув, мощнорукий,
मदर्वीकं महीधरम्madarvīkaṃ mahīdharamМадарвику-гору,
स-उपदेशं विनिर्जित्यsa-upadeśaṃ vinirjityaс окрестной землёю одолев,
प्रययाव् उत्तरा-मुखःprayayāv uttarā-mukhaḥдвинулся, обратясь к северу.
Translation

Затем близ Супаршвы бык Пандавов одолел царя Кратху, бившегося силою в сражении. Затем — матсьев, великий пылом, многосильных малаев, безупречных гаев и всю Пашубхуми; и, повернув, мощнорукий, одолев Мадарвику-гору с окрестной землёю, двинулся к северу.

Commentary

Поход вьётся, меняя направление — то к морю, то «обратясь к северу»: завоевание не идёт по прямой, но обходит землю, не оставляя пропущенных. Знаменательно это терпеливое возвращение и поворот: дело доводится до полноты, а не бросается на полпути. Стих учит, что великий труд требует не только порыва вперёд, но и готовности повернуть, доделать упущенное, обойти то, что обошёл бы спешащий. Полнота достигается прилежанием, а не одной стремительностью; кто хочет покорить всё, тот не пренебрегает и малым углом.

Version

6bad162fa1f4 · published Jun 16, 2026, 2:10:00 PM UTC

Page between verses with