शिखण्डी चापि हार्दिक्यं विद्ध्वा पञ्चभिर् आशुगैः ॥
पुनर् विव्याध विंशत्या सायकानां हसन्न् इव ॥
कृतवर्मा ततो राजन् सर्वतस् तान् महारथान् ॥
एकैकं पञ्चभिर् विद्ध्वा भीमं विव्याध सप्तभिः ॥
धनुर् ध्वजं च संयत्तो रथाद् भूमाव् अपातयत् ॥
अथैनं छिन्नधन्वानं त्वरमाणो महारथः ॥
आजघानोरसि क्रुद्धः सप्तत्या निशितैः शरैः ॥
śikhaṇḍī cāpi hārdikyaṃ viddhvā pañcabhir āśugaiḥ ||
punar vivyādha viṃśatyā sāyakānāṃ hasann iva ||
kṛtavarmā tato rājan sarvatas tān mahārathān ||
ekaikaṃ pañcabhir viddhvā bhīmaṃ vivyādha saptabhiḥ ||
dhanur dhvajaṃ ca saṃyatto rathād bhūmāv apātayat ||
athainaṃ chinnadhanvānaṃ tvaramāṇo mahārathaḥ ||
ājaghānorasi kruddhaḥ saptatyā niśitaiḥ śaraiḥ ||
И Шикхандин, пронзив сына Хридики пятью быстрыми [стрелами], снова пронзил двадцатью стрелами, словно усмехаясь. Критаварман тогда, о царь, пронзив каждого из тех великих воинов пятью [стрелами], Бхиму пронзил семью; затем его, [с] рассечённым луком, спеша, великий воин поразил, разгневанный, [в] грудь семьюдесятью острыми стрелами.
fd82ced5a640 · опубликовано 19 июл. 2026 г., 16:02:23 UTC
Доступно наRUENЛистайте стихи клавишами
Критаварман отвечает всем разом — «sarvataḥ… ekaikaṃ pañcabhiḥ»: один воздаёт каждому из множества. Знаменательно, что его невозмутимая распорядительность среди натиска есть знак владения собою. Стих учит, что в окружении многих побеждает не порыв, а собранность: кто посреди общего натиска отвечает каждому по отдельности, не теряя ровности, тот владеет боем, ибо хладнокровный расчёт надёжнее слепой ярости.