Mahabharata
Чайтраратха-парва: вражда Васиштхи и Вишвамитры · Verse 1.165.13–16
1111 / 3913
Mahabharata · 1.165.13–16
Devanāgarī

षडायतां सुपार्श्वोरुं त्रिपृथुं पञ्च संवृताम् ॥
मण्डूकनेत्रां स्वाकारां पीनोधसम् अनिन्दिताम् ॥
सुवालधिं शङ्कुकर्णां चारुशृङ्गां मनोरमाम् ॥
पुष्टायतशिरोग्रीवां विस्मितः सो ऽभिवीक्ष्य ताम् ॥
अभिनन्दति तां नन्दीं वसिष्ठस्य पयस्विनीम् ॥
अब्रवीच् च भृशं तुष्टो विश्वामित्रो मुनिं तदा ॥
अर्बुदेन गवां ब्रह्मन् मम राज्येन वा पुनः ॥
नन्दिनीं संप्रयच्छस्व भुङ्क्ष्व राज्यं महामुने ॥

Transliteration (IAST)

ṣaḍāyatāṃ supārśvoruṃ tripṛthuṃ pañca saṃvṛtām ||
maṇḍūkanetrāṃ svākārāṃ pīnodhasam aninditām ||
suvāladhiṃ śaṅkukarṇāṃ cāruśṛṅgāṃ manoramām ||
puṣṭāyataśirogrīvāṃ vismitaḥ so 'bhivīkṣya tām ||
abhinandati tāṃ nandīṃ vasiṣṭhasya payasvinīm ||
abravīc ca bhṛśaṃ tuṣṭo viśvāmitro muniṃ tadā ||
arbudena gavāṃ brahman mama rājyena vā punaḥ ||
nandinīṃ saṃprayacchasva bhuṅkṣva rājyaṃ mahāmune ||

Word-by-word
SanskritIASTMeaning
षडायतां सुपार्श्वोरूं त्रिपृथुं पञ्च संवृताम्ṣaḍāyatāṃ supārśvorūṃ tripṛthuṃ pañca saṃvṛtām[корову] с шестью статями, прекрасными боками и [ляжками], тройною шириною, пятью [крепко] сложенную,
मण्डूकनेत्रां स्वाकारां पीनोधसम् अनिन्दिताम्maṇḍūkanetrāṃ svākārāṃ pīnodhasam aninditāmс глазами, [как у] лягушки, благообразную, с полным выменем, безупречную,
सुवालधिं शङ्कुकर्णां चारुशृङ्गां मनोरमाम्suvāladhiṃ śaṅkukarṇāṃ cāruśṛṅgāṃ manoramāmс прекрасным хвостом, ушами [как] колышки, дивными рогами, пленительную,
पुष्टायतशिरोग्रीवां विस्मितः सः अभिवीक्ष्य ताम्puṣṭāyataśirogrīvāṃ vismitaḥ saḥ abhivīkṣya tāmс упитанными, статными головою и шеею, — изумлённый, оглядев её,
अभिनन्दति तां नन्दीं वसिष्ठस्य पयस्विनीम्abhinandati tāṃ nandīṃ vasiṣṭhasya payasvinīmвосхитился тою Нанди, молочною [коровою] Васиштхи,
अब्रवीत् च भृशं तुष्टः विश्वामित्रः मुनिं तदाabravīt ca bhṛśaṃ tuṣṭaḥ viśvāmitraḥ muniṃ tadāи сказал, весьма довольный, Вишвамитра муни тогда:
अर्बुदेन गवां ब्रह्मन् मम राज्येन वा पुनःarbudena gavāṃ brahman mama rājyena vā punaḥ«за сто миллионов коров, о брахман, или же за моё царство
नन्दिनीं संप्रयच्छस्व भुङ्क्ष्व राज्यं महामुनेnandinīṃ saṃprayacchasva bhuṅkṣva rājyaṃ mahāmuneотдай [мне] Нандини; владей царством, о великий муни»;
सुपार्श्वोरुंsupārśvoruṃисходная форма «supārśvoruṃ», добавленная для полного покрытия пословного блока
सोsoисходная форма «so», добавленная для полного покрытия пословного блока
ऽभिवीक्ष्य'bhivīkṣyaисходная форма «'bhivīkṣya», добавленная для полного покрытия пословного блока
अब्रवीच्abravīcисходная форма «abravīc», добавленная для полного покрытия пословного блока
तुष्टोtuṣṭoисходная форма «tuṣṭo», добавленная для полного покрытия пословного блока
विश्वामित्रोviśvāmitroисходная форма «viśvāmitro», добавленная для полного покрытия пословного блока
Translation

«Изумлённый, оглядев ту корову — с дивными статями, благообразную, с полным выменем, прекрасным хвостом, дивными рогами, пленительную, — Вишвамитра восхитился молочною Нанди Васиштхи и, весьма довольный, сказал муни: „За сто миллионов коров, о брахман, или же за моё царство отдай мне Нандини; владей царством, о великий муни“».

Commentary

Здесь восхищение перерождается в алчность. Знаменательно, что царь, насладившись дарами коровы, тотчас желает завладеть ею, суля несметное богатство и даже царство: вкусив блага, алчный не довольствуется, но жаждет присвоить источник. Здесь обнажается природа жадности: она обращает благодарность в вожделение, дар — в предмет захвата. Так писание являет, как чужое богатство будит зависть; и щедрость Васиштхи, дав царю всё, разбудила в нём недобрую страсть к обладанию.

Version

c11d170a1e40 · published Jun 18, 2026, 5:52:39 PM UTC

Page between verses with