Mahabharata · 1.218.49–50
॥
Devanāgarī
गिरेर् विशीर्यमाणस्य तस्य रूपं तदा बभौ ॥
सार्कचन्द्रग्रहस्येव नभसः प्रविशीर्यतः ॥
तेनावाक्पतता दावे शैलेन महता भृशम् ॥
भूय एव हतास् तत्र प्राणिनः खाण्डवालयाः ॥
Transliteration (IAST)
girer viśīryamāṇasya tasya rūpaṃ tadā babhau ||
sārkacandragrahasyeva nabhasaḥ praviśīryataḥ ||
tenāvākpatatā dāve śailena mahatā bhṛśam ||
bhūya eva hatās tatra prāṇinaḥ khāṇḍavālayāḥ ||
Word-by-word
SanskritIASTMeaning
गिरेः विशीर्यमाणस्य तस्य रूपं तदा बभौgireḥ viśīryamāṇasya tasya rūpaṃ tadā babhauу той рассыпающейся горы облик тогда сиял,
सार्कचन्द्रग्रहस्य इव नभसः प्रविशीर्यतःsārkacandragrahasya iva nabhasaḥ praviśīryataḥкак у неба с солнцем, луною и планетами, рассыпающегося;
तेन अवाक्पतता दावे शैलेन महता भृशम्tena avākpatatā dāve śailena mahatā bhṛśamтой великою скалою, павшею вниз в пожар,
भूयः एव हताः तत्र प्राणिनः खाण्डवालयाःbhūyaḥ eva hatāḥ tatra prāṇinaḥ khāṇḍavālayāḥвновь были убиты там твари, обитатели Кхандавы;
Translation
«У той рассыпающейся горы облик тогда сиял, как у неба с солнцем, луною и планетами, рассыпающегося; той великою скалою, павшею вниз в пожар, вновь были убиты там твари, обитатели Кхандавы».
Commentary
Version
0c64ba542a14 · published Jun 16, 2026, 5:00:00 AM UTC
Page between verses with
Здесь даже отражённый удар умножает гибель тварей. Знаменательно, что обломки горы, падая, вновь губят живых: грозен сей бой, где гибнут и непричастные. Но здесь и горькое прозрение: великая брань влечёт за собою и невинные жертвы; писание не таит сей горечи. Так писание являет тяжесть событий; и сострадательному скорбно зреть гибель тварей, поминая, что всё совершается в непостижимом замысле Господа.